Громадянське суспільство.
Громадське суспільство
|
це історична форма життєдіяльності людей, яка є сукупністю
приватних відносин (економічних, соціальних, культурних) між вільними
індивідами, що виникають у процесі їхньої діяльності для задоволення
історично обумовлених особистих інтересів і потреб
|
|
Характерні риси:
|
||
1
|
Визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності,
недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю
|
|
2
|
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини
|
|
3
|
Пріоритет суспільства над державою, яка існує насамперед як
регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи
|
|
4
|
Подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь
праці і результатів своєї трудової діяльності
|
|
5
|
Забезпечення економічної свободи громадян та їх об’єднань
|
|
6
|
Наявність плюралізму (багатоманітності) в усіх сферах
матеріального і духовного життя
|
|
7
|
Надійна, якісна система соціального захисту особи
|
|
8
|
Ідеологічна та політична свобода особистості, врахування та
забезпечення здійснення різноманітних інтересів індивідів і соціальних груп
|
|
. Правовий статус особи.
Правовий статус особи
|
Визначення
|
Людина
|
Людина як жива істота, представник людського роду
|
Індивід
|
Людина як окремий представник людського роду, будь-якої
соціальної спільноти
|
Особистість
|
Індивід, якому властива система якостей, що визначаються участю
людини в соціальних, культурних, історичних відносинах
|
Особа
|
Людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку,
користується правами та виконує обов’язки перед суспільством
|
Громадянин
|
Особа, яка належить до постійного населення певної держави, має
нормативно закріплений статус, користується захистом держави, має права,
обов’язки перед державою
|
Цілі та підстави юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність — вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у
застосуванні до правопорушників (фізичних чи юридичних осіб) правових
санкцій, передбачених законодавством, що забезпечуються державою у
примусовому порядку
|
|
Основні цілі:
|
|
1
|
Це компенсація потерпілому (у тому числі і державі) його втрат,
включаючи і моральну шкоду
|
2
|
Це позбавлення винного на деякий час можливості вчиняти нові
правопорушення
|
3
|
Це превенція (попередження), тобто вплив на винного та інших
осіб, внаслідок якого у них відпало б бажання вчиняти нові правопорушення
|
4
|
Це ресоціалізація, тобто створення винному можливостей для
пристосування до нормального життя в суспільстві без порушення встановлених
правил поведінки
|
Підстави:
|
|
1
|
Склад правопорушення — діяння (дії чи бездіяльність)
|
2
|
Деліктоздатність (дієздатність, осудність) особи, яка вчинила
правопорушення
|
3
|
Встановлений законодавством вік юридичної відповідальності
деліктоздатної особи за певний вид правопорушення
|
4
|
Закріплення у чинному законодавстві правопорушення та юридичної
відповідальності за його вчинення
|
Види юридичної відповідальності.
Види юридичної відповідальності
|
Характеристика
|
Адміністративна
|
Настає для громадян та посадових осіб за вивчення ними
адміністративних проступків і полягає у застосуванні
|
Дисциплінарна
|
Полягає у відповідальності працівника за порушення трудової
дисципліни із застосуванням до нього дисциплінарних стягнень
|
Матеріальна
|
Полягає у відповідальності працівника за матеріальну шкоду,
заподіяну підприємству, організації, установі внаслідок порушення покладених
на нього трудових обов’язків
|
Цивільно-правова
|
Полягає у відповідальності фізичної чи юридичної особи за
порушення договірних зобов’язань, заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а
також за порушення особистих немайнових прав
|
Конституційна
|
Настає за порушення норм конституції
|
Кримінальна
|
Полягає у застосуванні судами від імені держави до фізичної
особи, винної у вивченні злочину, заходів державного примусу у формі покарань
|
Міжнародно-правова
|
Настає за порушення норм міжнародного-правових актів, договірних
зобов’язань, згода на обов’язковість яких надана державою
|
Немає коментарів:
Дописати коментар